У покері важко виграти, не використовуючи стратегій та спеціальних прийомів. В т.ч. є можливість законно “обманути” опонентів.Ми розкажемо про особливості та важливість такого вміння.
Що таке блеф
Блеф у покері – спеціальний тактичний прийом. Його застосовують, щоб переконати опонентів у силі своїх карти, коли насправді вони слабкі. Щоб блеф був вдалим, треба дотримуватися певних правил. Якщо ж не стримати емоцій, певними діями та словами можна легко себе видати.
Щоб зблефувати, гемблер робить бети та рейзи, щоб вибити суперників з гри, не дати їм дійти до шоудауну. При цьому готової руки ще немає, або її сила мінімальна.
Якщо людина вирішує блефувати, то усвідомлює, що сенсу йти до кінця та розкривати комбінацію немає. Досить рідко цей прийом приведе до перемоги. Навіть якщо так, опоненти побачать, ви зблефували і наступного разу не повірять.
Блеф буває двох видів:
- “Чистий” – спрацьовує дуже рідко. Наприклад, якщо немає навіть пари, гатшоту чи іншого дро. Такий прийом настільки малоперспективний, що навіть профі його майже не використовують.
- “Напівблеф” – в цій ситуації рука слабка, та все ж має шанси на перемогу. Наприклад, є пара чи дро. Тоді можна спробувати вибити суперника гри. А якщо він теж блефував, ваша комбінація може виявитись сильнішою на шоудауні. Такий прийом популярніший, адже справді є шанси на виграш.
Гра у покер онлайн на poker.ua включає ще один різновид цього тактичного прийому – “Блефкетчер”. Блефуючи, ви можете виграти тільки в тому разі, якщо суперник робить те саме. Тобто, треба вміти розпізнавати і чужий обман.
Блефувати можна так:
- На префлопі, сидячи на пізній позиції для крадіжки блайндів.
- Відповісти ре-рейзом на кол чи рейз суперника.
- Обрати кол, щоб збити опонента на наступних вулицях тощо.
Головне, що не можна блефувати безпідставно і весь час. Інші учасники звикнуть до цього, та й виграти таким шляхом досить непросто.
Як його розпізнати
Звісно, стаються різні ситуації і не можна точно сказати, коли гравець блефує. Та все ж, є ознаки, які варто враховувати:
- У суперника слабкі карти. Людина неусвідомлено буде показувати, що їй дискомфортно. Наприклад, торкатиметься голови, боде потирати вухо чи шию для заспокоєння тощо. Щоб додати собі значимості, гравець може голосно робити ставки, кидати фішки. Додаткові ознаки – зовнішнє невдоволення, піджаті губи.
- Опонент має сильну руку. Такий гемблер швидко окине оком стіл, оцінюючи можливий виграш, свої шанси на перемогу. Якщо карти цінні, на них можуть покласти протектор (статуетку, фішки, спеціальний обтяжувач) для захисту від раптового перегортання. Ставки тоді робляться швидко, гравець може вихвалятися, демонструючи карти друзям.
Блеф як мистецтво
Покер руми не дають у повній мірі скористатися таким прийомом. Однак, в реальній грі він може перетворитись на справжнє мистецтво. Це не просто вміння аналізувати ситуацію та підібрати оптимальний хід.
Для вдалої реалізації прийому треба вміти психологічно впливати та тиснути на людей. Учасники за столом повинні повірити, що ви маєте перевагу, засумніватися навіть у хороших картах, здатися.
Тобто, мистецтво – вміти майстерно керувати жестами і мімікою, бути переконливим, як найкращі актори у кіно. Це можливо лише для тих гравців, що розбираються у тонкощах психології та вміють читати людей. Навіть не кожен профі може блефувати настільки майтерно, щоб назвати це справжнім мистецтвом.