Перелік Семи чудес України – це своєрідний рейтинг найвизначніших пам’яток архітектури, історії та культури нашої країни. Його мета – привернути увагу до багатства української спадщини та популяризувати її серед українців та іноземців. До цього рейтингу за голосами експертів у 2007 році ввійшов і заповідник Херсонес Таврійський.
Херсонес Таврійський… Сама назва дихає історією, переносить нас у далекі часи античних міфів та середньовічних баталій. Проте для України це місце має особливе, сакральне значення. Саме тут, на руїнах стародавнього поліса, відбулася подія, яка визначила духовний шлях нашої держави на століття вперед – хрещення великого князя київського Володимира Святославича у 988 році.
Щоб зрозуміти контекст цієї доленосної події, варто звернутися до політичної та релігійної ситуації того часу. Київська Русь наприкінці X століття перебувала на роздоріжжі. Язичницькі вірування, хоч і глибоко вкорінені, вже не могли задовольнити зростаючі потреби централізованої держави. Князь Володимир, мудрий і далекоглядний правитель, усвідомлював необхідність релігійної реформи, яка б зміцнила його владу та об’єднала розрізнені племена.
Пошуки нової віри були тривалими. Літописи розповідають про посольства до різних країн, які знайомилися з ісламом, юдаїзмом та християнством західного і східного обрядів. За легендою, саме пишність візантійського богослужіння, побачена послами у Константинополі, справила на них найбільше враження.
Вибір релігії князем Володимиром, художник Ф. С. Зав’ялов
Проте безпосереднім каталізатором хрещення Володимира стали політичні обставини. У 988 році князь здійснив успішний військовий похід на візантійське місто Херсонес (Корсунь – так його називали древні русичі), що на південно-західному узбережжі Криму. Це місто мало важливе стратегічне значення для Візантійської імперії, контролюючи торгові шляхи в Чорному морі. Захоплення Херсонеса стало вагомим аргументом у переговорах з імператорами Василем II та Костянтином VIII. Володимир поставив умову: він поверне місто в обмін на руку їхньої сестри, царівни Анни. Візантійські правителі, опинившись у складній ситуації, погодилися, але за умови прийняття Володимиром християнства.
Саме в Херсонесі, за літописними свідченнями, у базиліці Святого Василя відбулося хрещення князя Володимира. Обряд здійснили візантійські священники. Прийнявши християнське ім’я Василь, князь не лише одружився з Анною, але й започаткував християнізацію Київської Русі.
Хрещення князя Володимира в Херсонесі. Фрагмент розпису Володимирського собору в Києві
Повернення Володимира до Києва ознаменувало початок нової ери. За його наказом було скинуто язичницьких ідолів, а киян хрестили у водах Дніпра. Християнство швидко поширювалося Руссю, стаючи державною релігією, що сприяло зміцненню князівської влади, розвитку культури та писемності, налагодженню тісних зв’язків з Візантією та іншими християнськими країнами.
Хрещення Володимира в Херсонесі мало далекосяжні наслідки для всієї Східної Європи. Київська Русь увійшла до кола християнських держав, успадкувавши багату візантійську культурну та духовну традицію. Ця подія стала фундаментом для формування української національної ідентичності, визначивши її цивілізаційний вибір на століття вперед.
Хрещення Русі-України, картина Петра Андрусіва
Херсонес Таврійський сьогодні
Національний заповідник “Херсонес Таврійський” – це унікальний археологічний комплекс, що охоплює руїни античного міста. Тут можна побачити залишки оборонних стін, житлових кварталів, храмів, театру, водогону та інших споруд, що свідчать про багатовікову історію цього місця.
Особливе місце серед руїн займає Володимирський собор, збудований у XIX столітті на ймовірному місці хрещення князя Володимира. Цей величний храм є символом духовної спадщини та пам’яті про визначну подію, що відбулася на цій землі.
Заповідник “Херсонес Таврійський” є не лише цінною історичною та археологічною пам’яткою, внесеною до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але й важливим духовним центром, що нагадує про витоки християнства на українських землях та про доленосний вибір князя Володимира, який визначив майбутнє нашої держави. Відвідування цього святого місця дає можливість відчути подих історії та усвідомити глибину духовних зв’язків, що об’єднують Україну з її минулим.
Від початку окупації Криму Херсонес Таврійський руйнується росіянами. На території заповіднику звели новобудови, деякі археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. 24 липня 2024 року Україна звернулася до ООН та ЮНЕСКО щодо руйнування в тимчасово окупованому Криму пам’ятки світового значення Херсонеса Таврійського