Благаю: не біжіть так швидко вулицями! Завітайте у двори старовинних київських кварталів. І у вашому житті знову з’явиться диво. У Києві все більшою популярністю користуються екскурсії маловідомими куточками міста. Є кілька варіантів таких прогулянок – різними районами міста та з різними екскурсоводами. Кожен з них має свою розповідь про улюблений Київ.
Ворони на Рейтерській
«Навіть корінні кияни мало знають дворики старих кварталів, – розповідає екскурсовод Олена Безрук. – Адже саме в них ховається душа міста. Чому Київ входить у серце кожного, хто тут побував, змушує нас сумувати за ним, притягує як магнітом? У чому його магія?
На це запитання і намагається знайти відповідь авторська екскурсія Павла Шинкаренка «Секрети київських двориків», яка веде нас заплутаними міськими лабіринтами біля Золотих воріт. Одна з перших зупинок – у дворі по вулиці Рейтерській, 9б, де у вольєрах вже понад 40 років живуть загадкові ворони, а на стіні старовинного будинку можна помилуватися шикарним муралом на їхню честь.
Источник: newsparky.dreamwidth.org
Чорні ворони, на відміну від сірих ворон, рідко зустрічаються у місті. Але любителі містики їх часто заводять як свійських птахів. Не плекайте ілюзій: ці птахи волелюбні та самі собі на умі. До речі, інтелект воронів відповідає розвитку п’ятирічної дитини і вони вважають за краще спілкуватися … з чоловіками.
Источник: newsparky.dreamwidth.org
«У кожному етносі воронам відводиться почесне місце, – розповідає Олена Безрук, гід екскурсії «Секрети київських двориків». – У лондонському Тауері воронів тримають спеціально – з XVII століття. Вважається, що без них може впасти як сам Тауер, так і Британська монархія. Ворони – символ мудрості, і вони не «накаркують» лихо, а розповідають, як буде».
Конвалія і будинок Сікорського
Проходячи вулицею Стрілецької, ви напевно зупинитесь біля найніжнішого муралу «Конвалія». Австралійський художник Гвідо ван Хелтон починав писати його знизу – вимальовуючи вишиванку, конвалії в дівочих руках… А коли дійшов до обличчя, вирішив написати, як завжди, збірний образ дівчат, яких побачив довкола. Всі перехожі чомусь вирішили, що на стіні зображена Леся Українка, яка жила неподалік. Так і назвали мурал. Але ж руки поетеси на всіх фотографіях завжди були заховані – їх викривила хвороба. І риси обличчя у поетеси інші.
Якщо зайдете в арку будинку по вулиці Ярославів вал 13/2б, навпроти готелю Редіссон, побачите два будинки – дві долі. Один із них – старовинний особняк, у якому жив знаменитий київський лікар Феофіл Яновський (1860–1928). Коли лікар помер, уночі з усіх київських клумб було зрізано квіти: ними було встелено шлях траурної процесії. Людей на похорон прийшло неймовірно багато. Коли труну з тілом привезли на Лук’янівський цвинтар, «хвіст» процесії ще тягнувся від порога будинку.
Зараз цей особняк перебуває у чудовому стані, А поруч знаходиться будинок знаменитого психіатра Івана Сікорського, де свої дитячі та юнацькі роки провів його син Ігор Сікорський, який став всесвітньо відомим авіаконструктором. Тут, у глибині садиби він випробовував свої перші моделі літальних апаратів. Між іншим, американські президенти досі літають вертольотами, на борту яких написано ім’я винахідника з України.
Дім Родзянко з головою відьми
На вулиці Ярославів Вал, 14-А та 14-Б знаходяться колишні прибуткові будинки Леоніда Родзянка, успішного київського підприємця та конезаводчика. Сьогодні приміщення квартири Родзянко займає камерний театр «Сузір’я», а його вхід прикрашає барельєф – голова жінки. Це одна з найвідоміших відьом Києва, у якої Леонід Родзянко часто питав поради.
Вулиця Ярославів Вал, 14-А та 14-Б – Прибуткові будинки Леоніда Родзянка. Джерело: kievvlast.com.ua
Одного разу ця жінка дала пораду підприємцю продати все своє майно і виїхати в Америку. На подив Леонід Родзянко так і зробив, встигнувши залишити Російську імперію за кілька років до революції 1917 року. Там він вигідно вклав свій капітал і за кілька років перетворився на американського мільйонера.
Приміщення квартири Родзянко займає театр «Сузір’я». Джерело: kievvlast.com.ua
Родичі, яких підприємець запрошував поїхати разом з ним в Америку, посміялися з його дивацтва. А згодом за радянської влади навіть боялися називати свої прізвища. До речі, одна зі спадкоємиць роду в 1990-і роки купила маленьку квартирку в колишньому прибутковому будинку Родзянка, навіть не підозрюючи, що колись тут жили її близькі. І запросила подивитись житло свою прабабусю. Та приїхала в гості і задумливо сказала: «А ось у цій кімнаті ми ставили різдвяну ялинку».
Городецький та джунглі
Авторська екскурсія Світлани Бучко «Печерська навиворіт» починається з елітного Пасажу (вул. Хрещатик, 15), який, по суті, є і вулицею, і двором одночасно. У цього місця на карті – найбагатша історія. А справжній діамант вулиці-двору – пам’ятник знаменитому київському архітектору Владиславу Городецькому (1863–1930), котрий любив пити каву у Пасажі.
Пам’ятник знаменитому київському архітектору Владиславу Городецькому. Джерело: www.cozycorner.com.ua
«Небагато туристів звертають увагу на книгу «У джунглях Африки», що лежить на бронзовому столику, – розповідає про пам’ятник Світлана Бучко. – Щоб вирушити в сафарі Африкою і написати цю книгу, архітектор заклав свій Будинок з химерами, який зробив його знаменитим.
Будинок з химерами
Цікаво, що Владислав Городецький після приїзду до Києва 1890 року насамперед збудував… міські туалети. Зараз творчість Владислава Городецького порівнюють зі спадщиною Антоніо Гауді, а тоді зодчому-початківцю потрібне було замовлення, яке відкрило б двері до «дорогих проектів».
У гості до футуристів
Піднімаючись до Театру імені Івана Франка, можна зазирнути у непримітний дворик на вул. Городецького, 11, куди сто років тому на літературні вечори приходили футуристи з буряками та морквинами у петлицях, і зайти на подвір’я, де протягом багатьох років було чути кроки знаменитого актора Богдана Ступки. Він жив у старовинному будинку навпроти театру на третьому поверсі.
Печерські дворики мають свою особливість – тишу: на відміну від подільських дворів тут рідко шумлять діти і не грають у доміно дорослі. До випадкових перехожих тут не звикли і на контакт йти не поспішають… Але, звісно, на Печерську зустрічалися й галасливі оази.
Колись на вулиці Меринговській стояла будівля під номером 8 (нині – Заньковецької, 8), яка, ймовірно, стала прообразом булгаківської «поганої квартири». Тут був кафе-шантан «Апполло», представлений у документах початку ХХ століття як «вар’єте сімейного типу», де не раз бував і Михайло Булгаков. На жаль, цей будинок, як і багато інших, у вересні 1941 року було зруйновано.
На вулиці Лютеранській, 8 у дворі зберігся флігель, в якому винаймала квартиру загадкова Марія Андрєєва (1868–1953), актриса МХАТу, громадянська дружина Максима Горького та кохана жінка Сави Морозова. Цей флігель із колонами вражає не менше біографії Марії Андрєєвої.
Заньковецька 7. Джерело: kvartorg.com
А в будинку №7 на вул. Заньковецької, 1906 року жила Анна Ахматова, яка знайшла символічну брошку-ліру в Царському саду… Здається, що двір її будинку з того часу практично не змінився. Тільки джипи стоять біля парадного і балкони обшиті пластиком.
А скільки ще київських двориків зберігають у собі цікаві легенди та реальні історії! Їх шукають та знаходять київські гіди. Цікавтеся, ходіть на екскурсії і Київ стане вам зрозумілішим, ріднішим і ближчим.